Управління освіти Бахмутської міської ради
 
84500, Донецька область, м.Бахмут, вул.Горбатова, 42, (06274)41551, [email protected]






*****Відвідали сайт*****

**


Новини


23 черв. 2018
«Випускний бал - 2018»
23 червня на центральній площі міста Бахмута для 223 одинацятикласників відбулось урочисте свято – Випускний бал.

23 черв. 2018
Урочиста педрада з випуску 11 класу в Бахмутській ЗОШ№12
Ось відлунали акорди останньої педагогічної ради з випуску учнів 11 класу 2017-2018 навчального року в Бахмутській ЗОШ№12.

23 черв. 2018
Тиждень відкритих переглядів у «Дзвіночку»
У час ринкових відносин та інформаційного суспільства з самого дитинства людині необхідно мати хоча б елементарні економічні уявлення й навички відповідної поведінки.

23 черв. 2018
Ранкова пісенька дружби
Літо – це завжди весело і цікаво.

23 черв. 2018
Конкурс поробок «Друге життя непотрібним речам» в «Дзвіночку»
Сучасного дошкільника вже з перших років життя оточують економічні поняття та процеси.

22 черв. 2018
День Нептуна у «Кріпиші»
День Нептуна в дитячому садочку – це свято літа, води і веселощів.

Всі новини

«Літо – це маленьке життя…»

5 черв. 2018
«Лето – это маленькая жизнь…» - враженнями від походу на байдарках Сіверським Донцем поділилася класний керівник 10-Б класу Бахмутської школи №12 Олена Місечко

Літо - це маленьке життя, особливо для школярів, тому в перший день літа збірний загін учнів 7-Б та 10-Б класів, їх батьків та педагогів Бахмутської ЗОШ№12 вирушили в байдарковий похід.

Кажуть, що сучасна молодь не може жити без ґаджетів і їм нічого не цікаво. Насправді - це не правда! Здивувало, що діти в першу ніч хотіли подивитися на зірки, тому - всі вирушили до пам’ятника Артему, щоб бути ближче до зірок. І це було прекрасно! Унизу - нічне місто, річка, храм, а над тобою - зоряне небо.

Треба сказати, що деякі з учнів були в поході вперше, і мені доводилося чути: «Я ще жодного разу не спала в наметі», «Не ходила на байдарках», «Не їла їжу, приготовлену на вогнищі», «Не співала пісень під гітару»  - і ще багато чого – все в перший раз! Дітям відкривався новий світ, бо час, проведений біля вечірнього вогнища, спільне приготування їжі, організація табору, змінювало школярів на очах.

Наступний день пройшов у байдарковому поході. І хоча клас вже не перший раз сплавлявся по Сіверському Донцю - перша спроба була у 8 класі - ми не переставали дивуватися навколишній красі. Ми бачили лелек, хатки бобрів, стрижів, черепах, які грілися на повалених деревах, понад берегами росли могутні дерева, важко сказати, скільки їм років. У голову приходили думки про наших предків, історію рідного краю ... Ця краса надихала, і було бажання стати якось краще, добріше, переглянути свої життєві цінності.

На байдарках ми пропливли близько 20 км. В особливо живописних місцях ми діставалися берега, щоб розім'ятися та підкріпитися. У таборі на нас чекав смачний обід. Увечері грали в настільні ігри: «Уно», «Мафія», «Хто я?». Було весело і шумно. Ми давно так не сміялися.

У неділю відвідали Святогірську Лавру, побували на екскурсії у верхніх печерах. З огляду на те, що наш клас має історичний профіль, діти уважно слухали екскурсовода, а отримані знання про історію рідного краю стануть їм у нагоді.

Побували ми на горі Артема і вдень. Отже, скажу я Вам, це зовсім інші враження, бо у яскравих променях сонця все виглядало інакше.

Вниз спускалися екстремальною стежкою. Я була приємно вражена, мимоволі спостерігаючи за хлопчаками. Вони подорослішали, змужніли, допомагали дівчаткам та людям похилого віку при посадці в потяг. І все це без нагадувань!

Шкода, що все гарне швидко закінчується. Діти запропонували повторити мандрівку в серпні. Цей похід - справжня навчальна практика, перевірка на знання, на підготовку до життя.

Серед нас були вчителі географії, фізкультури, хімії, трудового навчання, тому діти в неформальній обстановці повторили те, що вчили в школі: процес горіння та інші хімічні процеси, види рослин, грибів, тварин, часовий пояс, навчилися користуватися компасом, пройшли майстер-клас із  розведення багаття, грали у волейбол...

І найцікавіше запитання: «А де ж були телефони?» - Діти діставали їх тільки для того, щоб зателефонувати батькам.

Хочемо висловити подяку тим батькам, які допомогли нам організувати таку незабутню поїздку і, звичайно, співробітникам Бахмутського Центру туризму краєзнавства та екскурсій!

Окрема подяка «моїм» дітям – учням 10 класу Бахмутської школи №12 - завдяки їм я відчуваю себе молодою і щасливою.

Олена Місечко, класний керівник 10-Б класу